Коротка замітка про два міста. Без особливої філософії і глибоких роздумів.

На минулих вихідних нарешті піднявся на дзвіницю StevensKerk. Вигляд, звичайно, дивовижний: могутня ріка; мости, кожен з яких є шедевром як в інженерному, так і архітектурному сенсі; на горизонті - поля та кілька вітряків (до речі, в цьому районі вітрових електростанцій небагато (поряд у Німеччині, або у Голландії ближче до побережжя їх значно більше); внизу – квартали міста, вже доволі знайомі мені. Гарненькі дахи (сильний контраст із виглядом з львівської ратуші), де-не-де тераси. Я вже вирізняю місцеві визначні будівлі і непогано орієнтуюся у непростій топології середньовічного міста. Хоча, середньовічного у ньому не так багато залишилося: Ніймеген та Арнем були сильно зруйновані союзниками під час війни. Центр міста був практично зрівняний із землею (цілилися у вокзал і залізничну інфраструктуру, але GPS’ів ще не мали і влупили по центру міста). Частину старих будівель відбудували, на решті розчищених війною ділянок звели сучасні будинки (ну як сучасні, 50-70ті роки, а потім ще і їх зносили і зводили вже справді сучасні у 00-х).

До речі, про 2 СВ тут доволі багато спогадів навколо: площа, знаки, люди часто про це згадують і ще й святкують 4-5 травня день "визволення" міста (чи всіх Нідерландів?, не знаю) від німців. Визволення у лапках, бо визволителі пів міста стерли в процесі.

Друге місто - Хертогенбош (або просто Ден Бош), столиця сусіднього регіону Північний Брабанд. Вихідних було багато, тому я з'їздив і сюди. Погода була не дуже і більшість часу провів у місцевих закладах. Що варте уваги, так це прогулянка водними каналами, які в багатьох місцях проходять прямо під будівлями. В середньовіччі ці канали використовувалися для транспортування всякого добра (доріг практично не було), як джерело води, а також як каналізація (не дивно, що люди надавали перевагу пиву). Чума, розвиток доріг та іншої інфраструктури, особливо залізниці у ХІХ столітті, зробили канали практично не потрібними, а враховуючи, що вони ще й бзділи нереально, адже використовувалися протягом століть як каналізація, їх позасипали. З 12км залишилась лише невелика частина, як історична згадка та своєрідна "фішка" міста. По цих залишках тепер проводять екскурсійні поїздки. Все чисто, каналізацією не смердить, але воду пити я не став, тільки руки трішки замочив.

  

  

А пишу це в аеропорту у Дортмунді по дорозі додому! На кілька днів лечу в Україну, везу пару кілограм сиру і місцеву випивку...

А назад візьму з собою мамине варення, воно дуже смачне....