Щосуботи та щопонеділка вранці на площі недалеко від мого будинку відбувається ярмарка. Можна придбати там як усіляку сільськогосподарську продукцію, рибу, квіти, крафтові сири з маленьких сироварень (тих, що втратили шанс покликати мене в гості, коли я проїжджав повз на ровері), так і всяку-всячину типу дешевого одягу, батарейок, сумок та іншого непотребу. Продаж того хламу навіює якесь депресивне враження, а ось с\г ярмарка мені сподобалася. Загалом, ціни не менші ніж у супермаркеті (а якщо й менші, то не сильно, в будь-якому разі, різниці я не помітив), але на ярмарку продукцію, зазвичай, продають власники/виробники і приємно з ними поспілкуватися, розпитати про їхній товар. На відміну від супермагазину, є interaction.
Посмакував мені дуже один сир коров'ячий. А також випічка, у нас такої немає: наче кекс, але всередині різні начинки, від повидла до горіхів з якимось кремом. До кави чи чаю - те що треба. Тепер щосуботи знаходитиму трохи часу на ту ярмарку, щоб покуштувати усі місцеві делікатеси.
Пори року відмінені. В будь-якому разі, коли заходиш у магазин чи на вищезгадану ярмарку. Полуниця, груші, лохина та інші фрукти абсолютно різних місяців тут продаються на кожному кроці.
А ще дуже смачне морозиво. А от кава - сеча, якої можна випити 4 чашки, а потім лягти спати. Я їм кави й шоколаду нашого привезу, най знают як то має смакувати...

У Львові я мав звичку щонеділі ходити у різні церкви. Зазвичай саме у різні, щоб подивитися, де яка служба, архітектура, де як співає хор. Одні храми мені були більше схожі на базар (як от Домініканських собор), деякі надто ортодоксальні (для людей, що дуже глибоко вірують у Бога і мілко вірують у себе, як от у церкві Андрія). До моїх улюблених місць можу сміло віднести собор св. Петра і Павла (капеланський), церкву Михайла (на горі) та "костел" Ольги і Єлизавети. Цю традицію я вирішив продовжити й тут, розпочавши минулого тижня з грек-католицької церкви в Утрехті. А в цю неділю пішов до Stevens kerk, найвищого храму Неймегена, розташованого у самому центрі міста, тісно-тісно обсадженого будинками. Зазвичай тут щось типу музею, але в неділю відбувається служба (наскільки я в цьому розбираюся, протестантська). Багато співають, читають Євангеліє по нідерландськи, а потім довго щось цікаве розповідають. Нічого не зрозуміло, але атмосфера дуже позитивна. І якщо в Копенгагені давали роздрукований текст служби англійською (підспівуй, друже), то тут теж дають, але по-англійськи не мають (не вмієш говорити - мовчи і слухай).
Потроху починаю окремі слова розрізняти....

вдалині - дзвіниця Stevens kerk

У місті Неймеген, якщо не бухати, то розваг набереться на день, максимум два. Є два класні музеї - про Римську Імперію у Нідерландах (а в моєму місті був один з найбільш північних форпостів Імперії), та про розвиток велосипедів Velorama. Останній сьогодні відвідав: надзвичайно цікаве місце, дозволяє заново подивитися не тільки на велики, а й на технологічну революцію ХХ ст. загалом. Римську Імперію відкладу наразі. Також варто піднятися на дзвіницю Stevens kerk, звідки має відкриватися чудовий вигляд на місто.
А якщо бухати, чим народ наполегливо і займається, то можна тут зависнути надовго. Кафе та ресторанів не менше, ніж у Львові, на всі смаки, але й ціни добрячі. З колегою один раз повечеряв - 30 EUR з кожного. Для порівняння - за 40 EUR можна на тиждень накупити хавки у магазині....



Треба займатися спортом - і здоровішим будеш, і гроші зекономиш...